Вівторок, 19.03.2024, 07:42
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Полтавський міський багатопрофільний

                 ліцей №1

         ім. І.П. Котляревського

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Друзі сайту

Корисно для батьків

 

Резервісти Збройних Сил України в умовах сьогодення.

 

Резервісти - це громадяни, які у добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань. Вони мають можливість виконувати обов’язки служби без відриву від основної своєї трудової діяльності.

Службу у військовому резерві проходять громадяни, придатні до неї за станом здоров’я.

Громадяни,  які виконують військовий обов’язок шляхом проходження служби у військовому резерві, є резервістами. Граничним віком перебування у військовому резерві є граничний вік перебування військовозобов’язаних у запасі другого розряду.

Військовозобов’язані, які мають звання рядового, сержантського,старшинського складу – 50 років;

молодший офіцерський склад, майор, підполковник – до 55 років, полковник – до 60;

  вищий офіцерський склад – до 65 років.

На службу у військовому резерві приймаються громадяни (крім тих, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації), які  пройшли професійно-психологічний відбір,перевірку рівня фізичної підготовки та визнані придатними до служби  у військовому резерві за станом здоров’я:

громадяни, які не мають військових звань, з відповідною освітою, віком від 18 до 40 років – на службу у військовому резерві  на посадах рядового складу;

військовозобов’язані, які не мають військових звань офіцерського складу, з відповідною освітою  та спеціальною підготовкою, віком від 18 до 40 років – на службу у  військовому резерві на посадах рядового складу, сержантського і старшинського складу;

офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування в запасі другого розряду, - на службу у військовому  резерві на посадах офіцерського складу;

У разі прийняття громадянина на службу у військовому резерві з ним укладається контракт про проходження громадянином України служби у військовому резерві Збройних Сил України, перший контракт  від 3 до 5 років.

Під час проходження служби у резерві присвоюються чергові військові звання. Матеріальне і фінансове забезпечення резервістів чітко визначене відповідними Законами та постановами Кабінету Міністрів України.

Резервісти забезпечуються безкоштовно військовою формою  і харчуванням у військових частинах. За період перебування на зборах і заняттях їм виплачуються добові.

Тим, хто працює,  нараховується середня заробітна плата, а безробітним виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати в Україні. За призваним на збори резервістом  на підприємстві зберігаються місце роботи, його посада  і середня заробітна плата незалежно від форм власності його організації і підприємства.

Крім цього, тим резервістам, які виконали програму бойової підготовки і не мають правопорушень, пов’язаних з проходженням служби,за рік виплачується  одноразова грошова премія у розмірі:

вищому офіцерському складу – 3100 грн., старшому офіцерському складу – 2800 грн., молодшому офіцерському складу -  2500грн., прапорщикам, старшим прапорщикам – 2200 грн., молодшим сержантам, сержантам, старшим – 1900, сержантам, старшинам, старшинам 2 статті, старшинам 1 статті, головним старшинам, головним корабельним старшинам, рядовому складу – 1600 грн.

Підготовка резервістів проходить шляхом участі у  польових виходах, навчаннях, тренуваннях тощо. Проведення зборів з резервістами проводиться, як правило з урахуванням побажань самого резервіста та роботодавця. Про строки та місце  проведення зборів військова частина повідомляє резервіста у грудні місяці кожного року. Резервіст повинен прибути до місця проведення зборів протягом 24 годин.

На даний час резервістами та військовозобов’язаними комплектуються підрозділи охорони, які будуть розгорнуті,за окремим розпорядженням, при кожному районному (міському) військовому комісаріаті Полтавської області, в обов’язки яких буде входити охорона важливих державних об’єктів району (міста), забезпечення охорони громадського порядку, здійснення     протидиверсійних заходів.

Відбір резервістів здійснюється на офіцерські посади  (командир роти, заступник з виховної роботи та інші та на посади головного сержанта, сержанта з матеріального забезпечення, водія – радіотелеграфіста).

За інформацією звертатися у військовий комісаріат (тел.2-14-68) Полтавського ОМВК.

Обласний військовий комісаріат м.Полтава тел.(05322) 2-98-17

 

 

Шановні батьки!

Адміністрація ліцею доводить до вашого відома, що навчальні екскурсії та навчальна практика ліцеїстів організовується відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 р. № 1/9-61 та проводиться у 8, 10 класах з 2 по 13 червня 2014 року.

Згідно листа управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради від 02.06. 2014 № 01-30/412, матеріальна чи  фінансова компенсація за відсутність дитини під час проведення практики не допускається, оскільки практика носить не виробничий, а навчальний характер. Жодним нормативним документом звільнення від навчальної практики не передбачено.

Підсумки проведення навчальної практики будуть розміщені на сайті ліцею 16.06.2014 р.

 

 

 

Туберкульоз – проблема людства.

У рамках Місячника боротьби з туберкульозом, у ліцеї проводиться широка інформаційна  кампанію з питань профілактики туберкульозу та здорового способу життя.

Серед чисельних соціальних проблем, з якими стикається сучасне українське суспільство, однією з найбільш серйозних є проблема збереження здоров'я людей перед загрозою поширення невиліковних і життєво небезпечних захворювань. Несприятливий соціальний фон, загальне погіршення умов життя, призводить до того, що навіть відносно невеликі порушення здоров'я людей породжують цілий комплекс проблем, які зачіпають суспільство. У ряду цих проблем найбільш серйозною й досі залишається проблема поширення та захворюваності на туберкульоз.

В 1995 році ВООЗ зафіксувала в Україні епідемію туберкульозу, оскільки кількість хворих перевищувала 1 % населення, яка триває дотепер, і попри всі зусилля продовжує невпинно поширюватися.

Щороку в Україні на туберкульоз захворюють більше 40 тисяч українців: це щогодини 4 особи.

Профілактика туберкульозу серед дітей та учнівської молоді вимагає особливої уваги, адже це – майбутні дорослі, також саме через них є можливим вести профілактичну роботу з батьками.

Зважаючи на все вищесказане, та з метою відзначення 24 березня Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом, відділ освіти рекомендує організувати з 01.03.2014 в освітніх закладах проведення місячника боротьби з туберкульозом.

Захворювання на туберкульоз відоме з давніх часів. Збудник туберкульозу був відкритий Робертом Кохом у 1882 році. До 40-х років ХХ століття лікарських препаратів для лікування хворих на туберкульоз не існувало. З відкриттям у 1943 році стрептоміцину люди отримали можливість вилікуватись від цієї хвороби і смертність від неї почала різко зменшуватись.

На початку 1960-х років склалось уявлення, що епідемія туберкульозу вже подолана. Але оптимістичні прогнози з цього приводу не виправдалися. Починаючи з середини 1980-х років захворюваність на туберкульоз знову почала зростати.

На сьогодні туберкульоз є однією з найбільш поширених хвороб у світі. Згідно оцінок ВООЗ щорічно у світі на туберкульоз захворюють від 7 до 8 мільйонів людей і 2 млн. вмирають від нього. Приблизно ще 3 млн. людей вмирають від туберкульозу у випадку поєднання його із СНІДом. Туберкульоз у всьому світі є основною причиною смерті людей віком від 5 років. Кожного року майже 1% населення світу інфікується збудником туберкульозу.

У Європі щорічно виявляється біля 350 000 випадків туберкульозу. Необхідно відмітити, що серед країн Європи Україна і Росія знаходяться на першому місці за показниками смертності від туберкульозу. У 2000 р. в Україні захворіло на туберкульоз 29 753 чоловік, з них 790 дітей, померло від туберкульозу 10 992 хворих.

Збудник туберкульозу - мікобактерія, або паличка Коха, доволі стійка у зовнішньому середовищі. Але пряме сонячне світло вбиває мікобактерії протягом декількох хвилин, а розсіяне – через декілька днів. Пастеризація молока протягом 30 хвилин при 85˚С повністю знешкоджує мікобактерії. Збудник туберкульозу стійкий до дії кислот, лугів та спирту та гине під дією 0,5% розчину активованого хлораміну.

Джерелом інфекції є хворі на туберкульоз люди, тварини та птахи. Найбільш епідемічно небезпечними є хворі на туберкульоз легень з масивним бактеріовиділенням. Зараження відбувається повітряно-пиловим, повітряно-крапельним, а також аліментарним шляхом – через їжу, посуд та побутові речі.

Туберкульозні палички проникають в організм людини переважно через верхні дихальні шляхи і можуть уражати будь-які органи та тканини, але найчастіше локалізуються у верхівках легень, нирках, центральній нервовій системі та кістках.

Хворі на туберкульоз дуже часто не пред’являють скарг і вважають себе здоровими при тому, що в більшій чи меншій мірі має місце інтоксикаційний синдром. Серед проявів цього синдрому можна вказати на слабкість, підвищену стомлюваність, порушення сну, погіршення апетиту, схуднення, підвищення температури тіла, пітливість. Окрім проявів інтоксикаційного синдрому, який має місце при будь-якій локалізації туберкульозного процесу, є інші, місцеві, прояви захворювання.

Профілактика туберкульозу складається із специфічної профілактики (щеплення та ревакцинація), хіміопрофілактики, санітарної та соціальної профілактики.

Ефективним методом специфічної профілактики туберкульозу є щеплення та ревакцинація. З цією метою застосовується вакцина, яка виготовлена з живих мікобактерій вакцинного штаму БЦЖ-1.

Первинну вакцинацію здійснюють здоровим новонародженим на 3-5 день життя. Дітей, не вакцинованих одразу після народження, щеплять вакциною БЦЖ-М через 1-6 місяців після одужання. Дітям у віці 3 місяців і старше попередньо проводять пробу Манту.

Перша ревакцинація виконується у 7-річному віці, друга – у 14 років. Ревакцинації підлягають діти з негативною реакцією Манту.

Хіміопрофілактика призначається здоровим людям, у яких є підвищений ризик зараження і виникнення захворювання на туберкульоз. Її попереджувальна дія розпочинається через декілька годин після вживання антимікобактеріального препарату.

Санітарна профілактика включає в себе проведення поточної і заключної дезінфекції, ізоляцію дітей від бактеріовиділювачів, регулярне обстеження контактних (осіб, які контактують з хворим на туберкульоз і оточуючими його предметами), проведення їм хіміопрофілактики, санітарно-гігієнічне виховання хворих і членів їх родини, покращення житлово-побутових умов, інтенсивне лікування хворих.

Соціальна профілактика спрямована на поліпшення матеріально-побутових умов всього населення, підвищення його культурного рівня.

З метою суцільного обстеження населення на туберкульоз в лікувально-профілактичних закладах використовується три основних метода:

1.​ Туберкулінодіагностика – для профоглядів дитячого населення

2.​ Флюороогляди – для профілактичних оглядів дорослого населення

3.​ Мікроскопічне дослідження харкотиння – для виявлення туберкульозу у хворих із симптомами, підозрілими на туберкульоз.

Основу туберкулінодіагностики складають туберкулінові проби (проби Манту), які є єдиним методом виявлення інфікованості до розвитку захворювання туберкульозом.

Флюорографія проводиться з метою своєчасного (доклінічного) виявлення хворих на туберкульоз, онкологічні та неспецифічні захворювання легень, плеври та межистіння.

Результат рентгенівського знімка не може бути підтвердженням діагнозу туберкульозу у людини, тому що при деяких захворюваннях виявляються зміни на рентгенограмах, що схожі на зміни при туберкульозі.

Підтвердженням діагнозу є тільки позитивна бактеріологічна проба, де знаходять мікобактерії туберкульозу.

ТУБЕРКУЛЬОЗ ВИЛІКОВНИЙ!

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія туберкульозу, так звана паличка Коха. Вона надзвичайно стійка до впливу зовнішніх факторів (може зберігати життєдіяльність  при температурі -200ºС та витримує нагрівання до +85ºС, при -20ºС зберігає життєдіяльність протягом 7 років!). Але ультрафіолетові промені вбивають паличку Коха через 2-3 хвилини.

Найчастіше зараження туберкульозом проходить повітряно — крапельним шляхом. Хворий з так званою “відкритою” формою туберкульозу  при кашлі, чханні, розмові виділяє велику кількість мікобактерій, які в переповненому, погано провітрюваному приміщенні довго зберігають свою активність. Тому інфікування можливе в громадських місцях (магазини, кінотеатри, кафе..). Не всі інфіковані хворіють. Найчастіше хвороба розвивається у людини тоді, коли у неї знижений імунітет. Так, ризик інфікування туберкульозом вищий у тих людей, які зловживають алкоголем, наркотиками, не мають постійного місця проживання, а також люди з хронічними захворюваннями. На жаль, в Україні захворюваність на туберкульоз з початку 90- х років зросла майже вдвічі.

Але треба знати, що туберкульозом може захворіти кожен!

Спочатку туберкульоз протікає непомітно, але якщо у Вас:

-       погане самопочуття більше 2 — 3-х  тижнів,

-       кашель і підвищена температура тіла,

-       втома і поганий апетит

         Негайно звертайтеся до лікаря!

                 Обстеження триває недовго, безболісне та безпечне. Лікування туберкульозу це довготривалий процес і має проводитися під наглядом спеціаліста. Але якщо лікування розпочати на ранніх стадіях захворювання, воно менш тривале та ефективніше. Тому чим швидше Ви обстежитесь та розпочнете лікування, тим швидше одужаєте!

Зверніть увагу — лікування туберкульозу в Україні повністю безкоштовне!

         Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких! І пам’ятайте, що найкраще лікування — це профілактика. Не нехтуйте щорічними профілактичними медоглядами. Приділіть собі трішки уваги і знайдіть  час відвідати Вашого сімейного лікаря!

 

 Шановні діти, батьки та вчителі!

З питань та пропозицій щодо організації профілактичної роботи в школі Ви можете звертатись до оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Октябрського РВ ПМУ Пугача Артема Олексійовича, який закріплений за Вашим навчальним закладом.

 (ЗОШ № 8, НВК №16, гімназія № 31, гімназія № 33, ЗОШ№ 34, Ліцей №1)

Адреса за якою розміщений службовий кабінет: м. Полтава,

вул. Комсомольська 16, каб 2-А

Робочий телефон: 510 -143

Години прийому з 9 до 18.00

Електронна адреса Управління КМСД МВС України в м. Київ: ditypolice@mvs.gov.ua








 

 

Інформаційний матеріал

щодо профілактики та лікування грипу

«Прості речі, які  рятують життя»

 

 

Грип — це високозаразне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті.

 

Вакцинація – найефективніший засіб захисту

Щорічна вакцинація є найефективнішим засобом для захисту організму від вірусів грипу. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною.

Найкращий час для проведення вакцинації — напередодні грипозного сезону (у вересні - жовтні). Якщо такої можливості не було, то вакцинуватися можна і впродовж всього сезону. Всупереч поширеному міфу, це не ослаблює, а посилює здатність організму протистояти грипу.

Особливо важливою вакцинація є для представників груп ризику, оскільки вона значно збільшує шанси цих людей відвернути смертельні наслідки хвороби.

 

Інфекційний контроль

Вірус грипу небезпечний, але не всесильний. Можна легко уникнути зараження грипом навіть під час епідемії, якщо дотримуватись кількох простих речей.

Навіть якщо ознак хвороби немає:

- Уникати скупчень людей — аби зменшити вірогідність контактів із хворими людьми, при тому що деякі з них є заразними навіть до появи очевидних симптомів. Особливо актуально під час сезону грипу та епідемій.

- Користуватися одноразовими масками при необхідності — щоб захистити себе чи оточуючих від зараження. Так маскою повинна користуватися людина, яка доглядає за інфекційним хворим чи просто спілкується з ним. Хвора людина повинна використовувати маску лише в одному випадку: якщо їй доводиться перебувати серед здорових людей, не захищених масками. Маска ефективна, тільки якщо вона прикриває рот і ніс. Важливо пам'ятати, що у будь-якому випадку маску потрібно замінити, як тільки вона стане вологою чи забрудниться. Найкраще користуватися стандартними хірургічними масками, що мають вологостійку поверхню і довго залишаються ефективними. Економити чи лінитися вчасно замінити маску немає сенсу — волога маска не діє. Використані маски ні в якому разі не можна розкладати по кишенях чи сумках — їх потрібно одразу викидати у смітник.

- Регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання — як у помешканні, так і в робочих приміщеннях, щоб не залишати навколо себе живі віруси й бактерії, що можуть залишатися активними впродовж годин після перебування у приміщенні хворої людини.

- Повноцінно харчуватися, висипатися, уникати перевтоми — для підвищення опірної здатності організму. Це збільшить шанси запобігти як зараженню, так і важким формам хвороби та її ускладненням.

- Мати чисті руки — інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких ви час від часу торкаєтесь руками. Тими ж руками ви тримаєте гроші чи тримаєтесь за поручні, де кілька годин зберігаються в активному стані віруси і бактерії, що залишились від дотиків рук інших людей. Тому необхідно часто мити руки з милом або обробляти їх дезінфікуючим гелем із вмістом спирту.

- Користуватися тільки одноразовими паперовими серветками і рушниками — як після миття рук, так і для того, щоб прикрити обличчя під час кашлю, а також при нежиті. Використані серветки необхідно одразу викидати у смітник, оскільки вони також можуть стати джерелом зараження. Багаторазові серветки та рушники, особливо у громадських місцях, суттєво підвищують ризик зараження і широкого розповсюдження інфекції. У таких умовах в якості одноразових серветок можна використовувати туалетний папір.

 

Якщо з'явилися ознаки хвороби, додаються ще кілька нескладних заходів:

 

- Залишатися вдома при перших ознаках хвороби — не йти на роботу або, якщо захворіла дитина, не вести її до школи чи дитячого садочка, щоб не провокувати погіршення стану хворого і не наражати оточуючих на небезпеку, яка може виявитися смертельною для деяких з них.

 

- Не бігати до лікаря з найменшого приводу — у випадку грипоподібної хвороби Ви ризикуєте спровокувати погіршення власного стану і створити небезпеку зараження для інших людей, що може мати смертельні наслідки для деяких з них. Більше того: лікарня чи поліклініка під час грипозного сезону є місцем високої вірогідності заразитися. Якщо вас непокоїть стан вашого здоров'я — обов'язково звертайтеся до лікаря, але викликайте його додому.

 

- Ізолювати хвору людину — виділити їй окрему кімнату і посуд, визначити одну людину, яка доглядатиме за нею, і по можливості триматися на відстані 2 метри від хворої людини.

 

- Прикривати рот і ніс під час кашлю та чхання — аби запобігти розпорошенню інфікованих краплин слизу, які є основним джерелом зараження. Бажано робити це за допомогою одноразових серветок, які після використання одразу викидати у смітник. Якщо Ви прикрили рот руками, їх необхідно одразу вимити з милом чи обробити дезінфікуючим гелем, інакше усі ваші наступні дотики становитимуть небезпеку для інших.

Дотримання цих елементарних правил суттєво підвищує Ваші шанси уникнути небезпечного захворювання і здатне зберегти життя Вам і людям, що знаходяться поруч з Вами.

 

Грип. Симптоми та лікування

Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги.

Найчастішим ускладненням грипу є пневмонія, яка іноді може лише за 4-5 днів призвести до смерті хворого. Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень грипу.

Грип дуже легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом — коли хвора людина кашляє, чхає чи просто розмовляє. У зоні зараження перебувають усі в радіусі 2 метрів навколо хворого.

Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів — це, в середньому, 7 днів.

Симптоми, що вимагають лікування вдома

При появі перших симптомів грипу хвора людина обов'язково повинна залишатися вдома — щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших людей на небезпеку, смертельну для деяких з них.

Такими симптомами є:

- підвищена температура тіла;

- біль у горлі;

- кашель;

- нежить;

- біль у м'язах.

З будь-якими з цих симптомів не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря — його слід викликати додому. Призначене лікарем симптоматичне лікування у домашніх умовах може бути достатнім для одужання.

Якщо стан хворого не погіршується, необхідно продовжувати лікування вдома до повного зникнення симптомів.

Симптоми, що вимагають термінової госпіталізації

Якщо стан хворої людини погіршується, не зволікайте з госпіталізацією, адже тепер під загрозою — її життя.

Викликайте "швидку" чи терміново звертайтеся безпосередньо до лікарні, якщо присутні наступні симптоми:

- сильна блідість або посиніння обличчя;

- утруднення дихання;

- висока температура тіла, що довго не знижується;

- багаторазове блювання та випорожнення;

- порушення свідомості — надмірна сонливість чи збудженість;

- болі у грудній клітці;

- домішк