Цю зустріч учні групи П-23 Полтавського міського багатопрофільного ліцею №1 імені І.П. Котляревського чекали 17 днів – довгих і тривожних. Після знайомства з В.М. Глущенком – легендарним полтавцем, героєм Великої Вітчизняної,- що відбулося напередодні 71-ї річниці визволення міста від німецько-фашистських загарбників, діти загорілися бажанням зустрітися ще раз, щоб поспілкуватися й привітати з ювілеєм – 90-річчям. Проте 13 жовтня телефон іменинника не відповідав, а наступного дня усі дізналися: ветеран у шпиталі. Та щойно Василь Мусійович повернувся з лікування, згадав про своїх юних друзів – зустріч відбулася 30 жовтня.
Діти слухали Василя Мусійовича, затамувавши подих і не приховуючи подиву. На їхніх обличчях було одне запитання: «Хіба таке можливо? Це реальна людина чи казковий герой?!»
Так! У свої дев’яносто цей чоловік здатний вражати й захоплювати! Адже він пройшов усю війну, тричі горів у танку, але вижив і розписався на стіні рейхстагу! 16-річним юнаком пішов на фронт, а закінчив військову кар’єру у званні полковника! Він читав дев’ятикласникам напам’ять Шевченка, Лермонтова, Беранже, а також свої власні вірші – мудрі, сонячні, палкі. Та головне - не перестає пізнавати й любити цей світ!
У свої дев’яносто він по-юнацькому життєрадісний і захоплений. Феномен свого довголіття пояснює кількома факторами, зокрема позитивним світосприйняттям (не можна гніватися й падати духом!).
Любити й жити! Любити й творити! Любити й віддавати себе людям! Це не втомлюється робити Василь Мусійович Глущенко – воїн-герой, поет, шляхетний лицар і справжній сонцепоклонник! |
